2025 рік став для київського рітейлу ключовим моментом перезавантаження. Після років невизначеності місто повернулося до планів розвитку: зросла орендна активність, міжнародні бренди почали відновлювати присутність, а торгові центри дедалі активніше трансформуються у повноцінні багатофункціональні хаби.
Для столиці ТРЦ Києва це вже економічні ядра районів, місця створення робочих місць, локальні податкові центри та важливі елементи міської інфраструктури. Особливо у реаліях 2025 року, коли періодичні відключення електрики підсилили потребу в автономних і стабільних громадських просторах.
Сучасний ТРЦ – окремий економічний кластер
У Києві працює понад 30 великих торгових центрів, і кожен із них – мініатюрна економіка. Структура витрат, оренди та зайнятості формує цілий екосистемний ланцюжок:
- зазвичай 1 м² якісної площі генерує 8-12 тис. грн товарообігу на місяць* (середній показник ринку Києва);
- торговий центр площею 100-150 тис. м² (формат Ocean Plaza, Lavina Mall, Respublika Park) створює до 3500 робочих місць;
- один такий ТРЦ здатен забезпечувати 20-40 млн грн ПДФО щороку, залежно від кількості співробітників та рівня зарплат у рітейлі та ресторанному секторі.
Це – прямий вплив. Але є й непрямий:
- збільшення транспортних маршрутів,
- розвиток сервісної інфраструктури,
- зростання вартості комерційних площ навколо,
- появa нових локальних бізнесів у районі.
І кожен великий комплекс фактично стає «точкою концентрації» економічної активності.
ТРЦ у 2025 році: коли автономність стала конкурентною перевагою
Періодичні відключення електрики в Києві створили нову реальність: ТРЦ, які вклалися в генератори, системи безперебійного живлення та автономне Wi-Fi-покриття, раптово стали місцями, де:
- працюють фрилансери;
- проводять зустрічі малі бізнеси;
- можна зарядити техніку та нормально працювати кілька годин.
Для економіки це означає збільшення «довжини візиту» та появу додаткового незапланованого споживання.
У деяких ТРЦ (Lavina Mall, Respublika Park, Blockbuster Mall) зростання трафіку у періоди стабілізаційних відключень сягало +25-30% у будні. І це тенденція, яка продовжує формувати нову урбаністичну поведінку киян.
Повернення міжнародних брендів та зміцнення локальних
У 2024-2025 роках київський ринок рітейлу отримав оновлення бренд-міксу. Наприклад, повернулися популярні міжнародні мережі, на кшталт H&M Київ, які тримають стабільний попит у fashion-сегменті. Зросла роль локальних брендів: українські шоуруми, спортивні марки, гастропроєкти займають усе більшу частку у середніх площах ТРЦ.
Конкуренція між міжнародними й локальними гравцями приводить до зростання якості сервісу, дизайну магазинів та цінової прозорості – що також впливає на економіку міста через збільшення кількості транзакцій і рівень задоволеності покупця.
ТРЦ як драйвери районного розвитку
Вплив торгових центрів на локальну економіку добре видно на прикладах районів, де вони стали каталізаторами розвитку:
- Академмістечко / Борщагівка: після відкриття великих ТРЦ зросла кількість маршрутів, щільність новобудов і попит на оренду.
- Оболонь / Мінський масив: великий рітейл стимулював розвиток сервісної інфраструктури та спортивних напрямків.
- Святошин і передмістя на захід від Києва активно користуються маршрутами до Lavina Mall. І окремі дні частка відвідувачів із передмість сягає 30-40%.
Великий ТРЦ завжди «тягне» за собою:
- кафе і ресторани,
- банки,
- освітні студії,
- транспорт,
- збільшення кількості робочих місць у радіусі 1-3 км.
ТРЦ як нова соціальна інфраструктура міста
2025 рік показав важливу зміну: торгові центри дедалі частіше беруть на себе функції, які раніше виконували державні чи муніципальні простори.
У великих ТРЦ з’являються:
- медичні лабораторії та діагностичні центри;
- спортивні клуби та студії;
- освітні платформи й дитячі хаби;
- coworking-зони;
- державні сервіси «Дія» та банківські офіси.
Усе це створює економію часу для містян і збільшує кількість візитів, що напряму впливає на фінансову активність усередині ТРЦ.
Чому 2025 – рік зміни ролі рітейлу в столиці
Підсумовуючи, київські торгові центри у 2025 році – це вже не про квадратні метри й орендні ставки. Це про системний економічний вплив:
- стабільні робочі місця;
- значні податкові надходження;
- підтримка локального бізнесу;
- розвиток цілих районів;
- нові формати дозвілля та сервісів;
- автономність, яка забезпечує сталість міського життя під час відключень.
ТРЦ стали частиною міської інфраструктури, так само важливою, як транспорт чи соціальні сервіси.
І саме тому 2025 рік можна назвати точкою, у якій рітейл остаточно перейшов з «комерційного сектору» у розряд урбаністично значущих економічних систем, що формують Київ завтрашнього дня.
