Новий рік — одне з найулюбленіших свят у всьому світі. Ми звикли зустрічати його вночі з 31 грудня на 1 січня, з ялинкою, шампанським і «Blue Light». Але так було не завжди. Історія цього свята налічує тисячі років, а в різних культурах новий рік починався в зовсім різні пори року. У цій статті ми простежимо, як виник Новий рік, коли і як його святкували наші предки-слов’яни та що змінилося після реформ Петра І.
Витоки свята Нового року в найдавніших цивілізаціях
Перші святкування, пов’язані з початком нового циклу, з’явилися ще в Месопотамії близько 2000 року до н.е. Вавилоняни відзначали Новий рік наприкінці березня — у період весняного рівнодення, коли природа відроджувалася після зими. Свято називалося Акіті й тривало 11–12 днів. У цей час влаштовували грандіозні ходи, коронували царя на новий термін і символічно «перемагали хаос».
Стародавні єгиптяни також прив’язували Новий рік до природних циклів — до розливу Нілу, який зазвичай припадав на кінець вересня. Римляни спочатку святкували Новий рік 1 березня, але у 153 році до н.е. дату перенесли на 1 січня — це було зручно для початку роботи нових консулів.
Саме римський календар (юліанський) з Новим роком 1 січня поширився Європою і дійшов до нас. Але у багатьох народів, зокрема у слов’ян, тривалий час зберігалися власні традиції.
Коли був Новий рік до Петра І в Україні та Русі
У Київській Русі та пізніше в козацькій Україні Новий рік святкували 1 березня або 1 вересня — залежно від періоду.
До прийняття християнства (X ст.) наші предки-слов’яни жили за сонячним календарем і відзначали прихід нового року навесні — у березні, коли прокидалася природа. Після хрещення Русі церква поступово прив’язала календар до візантійської традиції: з ХІІ–ХІІІ ст. офіційним початком року стало 1 вересня (так зване «церковне новоліття» за вересневим стилем).
Тривалий час у побуті співіснували обидві дати:
- 1 березня — народна («світська») традиція;
- 1 вересня — церковна та державна.
Лише у 1700 році Петро І своїм указом остаточно переніс святкування Нового року на 1 січня за юліанським календарем, щоб «бути з Європою разом».
Як святкували Новий рік наші предки до Петра І
Святкування залежало від пори року.
Весняний Новий рік (березень)
У дохристиянські часи наші пращури зустрічали Новий рік напровесні. Це був час пробудження землі, тому обряди мали аграрно-магічний характер:
- Спалювали опудало зими (Марени);
- Водили хороводи, закликали весну;
- Стрибали через багаття для очищення;
- Пекли жайворонків із тіста й підкидали їх у небо — щоб птахи швидше прилетіли.
Вересневий Новий рік (1 вересня)
Після прийняття християнства святкування стало спокійнішим і більш побутовим. У цей день завершували польові роботи, дякували Богу за врожай, платили податки. По селах влаштовували ярмарки, гуляння, частування медом і пирогами.
У містах 1 вересня називали ще «днем Семена Літопровідця». Хлопці влаштовували «посиденьки» — перші вечорниці осені, дівчата запалювали в хатах вогонь на всю зиму.
Цікаві традиції та обряди
Наші предки вірили, що як зустрінеш Новий рік — так його і проведеш. Тому намагалися:
- Одягати все нове й чисте;
- Не сваритися й не позичати гроші;
- Ставити на стіл щедрі страви — щоб рік був багатим.
Популярними були ворожіння. Дівчата на вересневий Новий рік кидали через голову черевичок — куди носок покаже, звідти й суджений приїде.
Коли святкували Новий рік у різних культурах
| Культура / регіон | Період часу | Дата Нового року | Основна прикмета свята |
|---|---|---|---|
| Месопотамія | ~2000 до н.е. | Кінець березня | Свято Акіті, 11 днівцільних днів гулянь |
| Стародавній Єгипет | ~3000–1000 до н.е. | Вересень–жовтень | Розлив Нілу |
| Стародавній Рим (спочатку) | До 153 до н.е. | 1 березня | Початок військових походів |
| Римська імперія (пізніше) | З 153 до н.е. | 1 січня | Початок роботи консулів |
| Київська Русь (дохрист.) | До X ст. | Березень | Пробудження природи |
| Русь та Україна (христ.) | ХІІ–ХVII ст. | 1 вересня | Завершення жнив, церковне новоліття |
| Російська імперія | З 1700 р. | 1 січня | Указ Петра І |
Найдавніше відоме святкування Нового року — це вавилонське свято Акіті, яке відзначали ще за 4000 років до нашої ери. Саме тоді вперше з’явилася традиція «новорічних постанов» — вавилоняни обіцяли богам повернути борги й позичені речі.
Цікаві факти про Новий рік, про які мало хто знає
- Слово «календар» походить від латинського «calendae» — так римляни називали перший день місяця, коли сплачували відсотки за боргами.
- Ялинку як новорічне дерево вперше прикрасили в Німеччині у XVI ст., а до Росії та України традиція прийшла саме з указом Петра І.
- До 1700 року в Україні та Росії рік рахували «від створення світу», а не від Різдва Христового. 7208 рік став останнім за старим літочисленням, а з 1 січня 1700-го почався 1700 рік «від Різдва Христового».
Три найстаріші новорічні традиції, які збереглися до наших днів:
- Постанови на новий рік (починаючи з Вавилону)
- Святковий стіл із 12 страв (за кількістю місяців) — іспанська та українська традиція Різдва й Нового року
- Перше січня як офіційний вихідний день — запровадив ще Юлій Цезар у 45 році до н.е.
Новий рік — свято, яке змінювалося разом із людством. Від весняних ритуалів родючості до зимових ялинок і салютів — воно завжди символізувало надію на краще. Сьогодні ми святкуємо його 1 січня, але в кожній українській родині досі живуть відголоски давніх традицій: щедрий стіл, ворожіння, бажання під бій курантів. І нехай дата змінилася, головне залишилося незмінним — віра в те, що новий цикл принесе щастя, здоров’я й достаток.
